Панів Андрій
Поет, журналіст, перекладач. Один з лідерів літературного об'єднання «Плуг». Автор підручників для початкових класів середніх шкіл.
| Кв.: | 13 (під'їзд 1, поверх 4) |
| Роки життя: | 1899-1937 |
| Псевдо: | А. Невіра, А. Селянин, |
| У 'Слові': | 1930 - 1934 |
| Місце народження: | с. Проруб Харківської губ. (нині у складі м. Білопілля) |
| На дошці Перші мешканці 30-ті рр. | |
Милий і товариський. Ми, діти, називали його „святим”, бо коли грав у відбиванку, складав молитовно руки і аж тоді відбивав м’яча.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo
Жив він на третьому поверсі, проти Хвильового. Ходив до Хвильового позичати машинки, на якій писав свої виступи проти Хвильового. Хвильовий сердився, казав: «Ну, що ж... І такі сусіди бувають!» На вечірках любив читати набридлий всім віршик: «Коли пас я маленьким гусят, мені сонце всміхалося любо...» [129] Не любив цього вірша я. Та от випала нагода — поїхав хлопець в Грузію, в Тбілісі. Назад повернувся з циклом [130], з якого видно було, що і з Паніва міг би бути поет...
Іван Сенченко
http://proslovo.com/senchenko-notatky
06/12/1934
Після вбивства С. Кірова Паніва звинувачено у причетності до терористичних груп. Внаслідок фізичного впливу через 12 діб змушений «визнати» належність до контрреволюційної організації, проте заперечував участь у підготовці терактів. Вирок - 10 років, пізніше - перегляд справи й розстріл.«залишаючись на попередніх к.-р. позиціях, продовжуючи контрреволюційно-розвідницьку шпигунську, терористичну діяльність, [вони] створили організацію «Всеукраїнський центральний блок».