Євген Іванович Касяненко
Громадсько-політичний діяч, журналіст, перекладач, інженер. Разом з братами Андрієм та Іваном сконструював кілька моделей аеропланів. А ще винайшов електричну мухобойку, тому Євгена прозвали Мухобоєм.
| Кв.: | 18 (під'їзд 2, поверх 1) |
| Роки життя: | 1899-1937 |
| Псевдо: | Ларик, Остап Нитка, Цвіркун |
| У 'Слові': | 1930 - 1937 |
| Місце народження: | с. Іванків, Переяславського повіту на Полтавщині |
| На дошці Перші мешканці 30-ті рр. | |
Додаткове джерело... |
|
Довгоочікувані випробування відбулися 31 серпня. Оскільки ніхто з братів спеціально літальній справі не навчався і мав про це лише деяке теоретичне уявлення, питання про те, хто першим здійме апарат у небо, вирішили жеребкуванням. Летіти випало Євгенові. Перший політ пройшов цілком вдало. Після не дуже далекого пробігу літак плавно відірвався від землі, піднявся на висоту 3 метри і пролетів кількадесят метрів, протримавшись у повітрі 4 секунди. Але під час одного з наступних пілот, не маючи достатнього досвіду управління, трохи відхилив інстинктивно кермо, через що апарат різко нахилився. Щоби зберегти рівновагу, Євгенові довелося віддати руль і негайно посадити аероплан. Посадка вийшла жорсткою – апарат був пошкоджений, а новоспечений пілот зламав ногу. Утім, головне було досягнуто – аероплан здійнявся в повітря!
Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ», академік
http://kpi.ua/kasianenko
А середовище було дуже цікавим: серед дописувачів цього, вдаючись до сучасної термінології, редакційно-видавничого холдінгу, були В.Сосюра, М.Хвильовий, В.Поліщук, М.Йогансен, П.Тичина, М.Куліш, Ю.Смолич, найпопулярніший тоді в СРСР український письменник О.Вишня та багато інших, а художником-ілюстратором «Вістей» працював О.Довженко. Багато з авторів газети «Вісті» та її додатків стали й сусідами Є.Касяненка, оскільки за кілька років він навіть оселився у відомому харківському кооперативному будинку письменників «Слово».
Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ», академік
http://kpi.ua/kasianenko
Його ми рідко коли бачили в „Слові”. В окулярах, з невеличкою борідкою та з вусами. Займаючи посаду редактора офіційного партійного органу, Касяненко мав можливість багато разів виїздити закордон. Зрозуміло, що звідти привозив багато такого, про що ми навіть і не мріяли. До таких чудес належав маленький велосипед для єдиної дуже розпущеної доні. Жили Касяненки широко, мали гарні меблі й трималися трохи осторонь від решти „слов’ян”.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo