Невдовзі після арешту визнає провину: Як виходець із буржуазної сім'ї почав свою антирадянську націоналістичну діяльність ще в 1921 році... У 1922 році почав учитися в Харківському педтехнікумі, де лютували запеклі націоналісти ... Мої натхненники — Пилипенко, Кириленко, Панів і Божко..
Але через півроку слідства, 9 лютого 1939 року, Дукин відкинув усі попередні «зізнання»: «Факти... мною вигадані для обмови себе... Про те, що існує серед письменників підпільна організація, не знаю...» .
За постановою від 29 жовтня 1939 року Дукин був відправлений у табір строком на 5 років. Помер 10 жовтня 1943 року від туберкульозу в таборі.