Трублаїні Микола
Письменник, журналіст, педагог
| Кв.: | 5 (під'їзд 1, поверх 1) |
| Роки життя: | 1907-1941 |
| Справжнє ім'я: | Трублаєвський Микола Петрович |
| У 'Слові': | 1934? - 1941 |
| Місце народження: | с. Вільшанка (нині Крижопільський р-н, Вінницька обл. |
| На дошці 30-ті рр. | |
В нього було одне велике щастя: він був романтиком, співцем простих людей, суворих і прекрасних країв... Микола шукав у житті таких вражень і тих тем, де найбільше проявляється людська доблесть... Тим-то його так любить молодь і так захоплено читає
Терень Масенко
http://library.vspu.edu.ua/vistavki/trublaini/trublaini.htm#talant
«Павелко, Омельченко, Марієнко, Шимко, Петренко — це паровичники (кочегари). Корчак, Чумак, Шейко, Чепко — матроси. Мойсеєнко, Данько — машиністи. У списку команди «Літке» одразу впадали в око ці класичні українські прізвища. А на палубі, у машині, кочегарці, кубриках раз у раз чулося «швидше» замість «скорее», «тримай» замість «держи», «шукай» замість «ищи», «снідати» замість «завтракать», «гроші» замість «деньги». У повільних, впевнених рухах Павелка, спокійних, флегматичних виразах Омельченка, м’яких рисах трохи розгубленого обличчя Петренка, необтесаному, але вдалому гуморі Шелемехи живо пригадувались обриси дядьків із Полтавщини, Київщини, Поділля».«З 65 чоловік команди накрижника, — продовжує Трублаїні, — 32 були українці. Представники Пирятина й Кременчука, Водолаги й Мошнів, приморських Чернігівки й Нікольськ-Уссурійська. Дев’ятнадцятеро були росіяни, решта латиші, естонці й по одному білорус, татарин, єврей, німець».
Микола Трублаїні
http://tyzhden.ua/History/166513